Зростання географічного дисбалансу

Окремі країни є структурно дефіцитними, бо вони споживають пиво, виробляючи мало ячменю або не виробляючи взагалі. До них відноситься Китай, де 2013 року було спожито близько 4 мільйонів тон пивоварного ячменю при внутрішнім його виробництві 1 мільйон тон. Місцева політика не сприяє виробництву ячменя, віддаючи перевагу рису, кукурудзі та пшениці. Цей дефіцит буде лише збільшуватися, зважаючи на зростання попиту приблизно до 6 мільйонів тон протягом 10 років.

Цю ситуацію можна спостерігати у міжнародному масштабі, в інших країнах, таких як В'єтнам, де споживання ячменю має збільшитися з приблизно 500 000 тон сьогодні до 1 мільйона тон протягом 10 років, і де ячмінь взагалі не виробляється через агрономічні умови.

Врешті серед країн, що розвиваються, на інших ринках також спостерігається зростання споживання пива, при цьому розвиток виробництва пивоварного ячменю ускладнений. Це стосується Індії, де зони виробництва ячменю та його споживання знаходяться далеко одна від одної, а логістика дотепер розвинена недостатньо. Також це стосується певних країн Африки, де структура господарства (дрібні ферми, продовольче рослинництво) не здатна продукувати та зберігати таку технічну культуру, як пивоварний ячмінь.

З іншого боку, інші країни мають структурний надлишок, виробляючи більше ячменю, ніж споживають. Це стосується Австралії (виробляє 3,5 мільйонів тон пивоварного ячменю, переробляючи лише 1 мільйон тон) та Європейського Союзу (виробляє близько 11 мільйонів тон пивоварного ячменю, переробляючи 9 мільйонів).

Ще один приклад — Росія та Україна. Ці дві країни — серед найбільших у світі виробників ячменю, але кліматичні умови є дуже несприятливими для ячменю пивоварного (сухість весною та дощі під час збирання врожаю). Ця зона є експортером фуражного ячменю та імпортером пивоварного.

Також можуть мати місце дисбаланси у межах однієї географічної зони. Прикладом є Північна Америка, де зони виробництва продовжують зміщуватися у північно-західному напрямку, тоді як зони споживання пива розташовані там, де більше населення, а саме на півдні, сході та заході континенту. Хоча ця зона є самодостатньою, що стосується пивоварного ячменю, але мають місце значні внутрішні потоки, наприклад, із Канади до Мексики.