Глобальна ситуація нестачі пивоварного ячменю

Глобальне виробництво пивоварного ячменю є низьким та сконцентроване у певних географічних зонах. Ячмінь має витримувати конкуренцію з іншими культурами в контексті глобального демографічного зростання і збільшення потреби в зерні для того, щоб мати змогу прогодувати до 2050 року 9 мільярдів людей. Щорічно з 2050 року ми маємо виробляти додатково мільярд тон зерна, щоб задовольнити продовольчі потреби.

У контексті міжвидової конкуренції за виділення оброблюваних територій, при тому, що урожайність ячменю є стабільною порівняно до інших культур (зокрема, кукурудзи), важливо організувати доступність ячменю на тривалий період та збільшувати урожайність пивоварного ячменю.

Очевидно, що триває перехід площ, на яких вирощувався ячмінь, до інших культур, що в глобальному масштабі призвело до зменшення площі ячменя на 24 мільйони гектарів за останні 20 років — з 73 мільйонів у 1994 році до 49 мільйонів у 2014. Це зменшення площ, очевидно, призводить до зменшення виробництва, обмежуючи можливості відбору ячменю в якості пивоварного.

Паралельно попит на пивоварний ячмінь за той самий період збільшився на 9 мільйонів тон, з 17 до 26 мільйонів тон на рік.

Також спостерігається географічний дисбаланс між попитом та пропозицією, бо зони найбільшого зростання споживання пива не підтримуються збільшенням виробництва ячменю у цих регіонах.

Зрештою кліматичні флуктуації мають дедалі більший вплив на якість пивоварного ячменю, що залишається технічною культурою, чутливою до коливань клімату.

Отже стратегічною метою нашого сектора є гарантування виробництва пивоварного ячменю за кількістю та якістю, забезпечуючи одночасно його потік із зон виробництва до зон споживання.