Солодовий ячмінь

У світі існує кілька сотень сортів солодового ячменю, пристосованих до місцевих умов.

Озимий солодовий ячмінь (дворядний/шестирядний) вирощується головно у Західній Європі (Великобританія/Франція), при цьому у Франції переважно вирощуються шестирядні озимі сорти солодового ячменю. Відтак кількість сортів озимого ячменю є обмеженою порівняно з яровими сортами, що вирощуються по всьому світі та є пристосованими агрономічно та за характеристиками до місцевих умов.

Солодовий ячмінь, „високотехнологічна зернова культура”, потребує пильності, починаючи з засівання і до стадії зберігання зерна.

Зважаючи на критерії, встановлені для солодження та пивоваріння, виробник зерна має виконувати певні вимоги. Окрім вибору сорту солодового ячменю важливими для належного сходження ячменю є умови сівби. Для забезпечення бажаного вмісту білку, що є важливим критерієм для пивоварів, слід ретельно вносити азотні добрива. Збирання врожаю повинно відбуватися лише в точці повної фізіологічної зрілості. Під час транспортування та зберігання слід уникати будь-якого змішування сортів.

Вирощування

Ярові сорти ячменю є відносно чутливими до морозу під час проростання, тоді як озимий ячмінь є чутливим до кущення та навесні, коли низькі температури можуть призводити до стерильності. Серед злаків ячмінь є найбільш чутливим до надлишку води, що призводить до нестачі кисню в ґрунті, яка впливає на ріст рослин. Також ячмінь є чутливим до високих температур під час під час наповнення зерна (зсихання), що впливає на калібрування. Кліматичні умови під час циклу вегетації ячменю відіграють вирішальну роль у проростанні перед збиранням врожаю.

Яровий ячмінь має порівняно короткий цикл вегетації та є одним із злаків, які потребують мінімальну кількість засобі, що вносяться у ґрунт (добрива, засоби захисту рослин).

Нові сорти

Для створення нового сорту озимого солодового ячменю потрібно близько 10 років, для ярового - 5-7 років.